Свято останнього дзвоника
Ну от і все, рік промайнув і скоро пролунає
Останній дзвоник й в грудях защемить.
В житті у кожного хоч раз такий момент буває,
І в нас до нього лиш єдина мить…
І розлетяться хто куди від батьківських домівок
Сьогоднішні мої випускники;
І на душі у всіх стає бентежно й трішки гірко,
Від того, що так швидко йдуть роки.
Ми зусрінемось не раз,
І обнімемось, бо ми друзі.
Ми зусрінемось не раз,
Бо ми щирі друзі
Ще мить і ми потиснемо один одному руки
І скажем на прощання «Ну, бувай».
І більше не повернемось у світлий храм науки,
І туга переповнить через край.
Та буде наша зустріч довгожданіша з роками,
І посмішка щиріше заблищить,
Як ми зустрінемось колись з цими випускниками,
Як прийде ця, така жадана, мить.
Ми зустрінемось колись
Пригадаєм, як були в школі,
Ми зустрінемось колись
У Лиманській школі.
Коментарi